Напрям когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) базується на наукових принципах, його ефективність підтверджена численними науковими дослідженнями. КПТ широко застосовується у вирішенні психологічних проблем та лікуванні багатьох психічних розладів, включаючи неврози, різні види залежностей, депресію, психологічні розлади дитячого віку.

КПТ допомагає клієнтам за короткий час зрозуміти зв’язок між їхніми думками, емоціями та поведінкою, навчитись керувати своїми думками, покращити поведінку, гармонізувати почуття. Основний принцип КПТ – усунення проблем у одній із названих сфер допомагає покращити функціонування інших.

КПТ залучає клієнта до активної співпраці з терапевтом, стимулює самостійну роботу клієнта у періоди між терапевтичними зустрічами.

У фокусі когнітивно-поведінкової терапії є проблеми клієнта, що турбують його тут і тепер, менше уваги приділяється обговоренню минулого.

Сфери консультативного втручання – життєва ситуація клієнта, насичена психотравмуючими чинниками; ситуація, яка вимагає підвищених адаптивних здібностей та власних психологічних ресурсів клієнта.

Наш головний пріоритет - допомога клієнтам у покращенні самопочуття якомога швидше і збереження його в довгостроковій перспективі. Ми забезпечуємо атмосферу конфіденційності, щоб безпечно допомагати вам.

Когнітивна-поведінкова модель психотерапії описує, як спонтанні думки про себе і оточуючий світ впливають на емоційні, поведінкові (а часто і фізіологічні) реакції. Сприйняття кожного з нас може спотворюватися і викривлюватися, коли ми засмучені. Ми можемо навчитися визначати і оцінювати свої "автоматичні думки" (спонтанні думки або образи), коригувати своє мислення так, щоб воно більше відповідало реальності. Коли це зробити, як правило, дистрес знижується, повертається здатність до більш ефективного функціонування.

Окрім того, у КПТ клієнти вчаться визначати і змінювати свої спотворені переконання: про себе, свій внутрішній світ, своє майбутнє, про інших людей. Психотерапевт може також допомогти пацієнтам розробити поведінкові експерименти та провести їх в період між сесіями.

Мета КПТ - допомога клієнтам у вирішенні їх реальних життєвих проблем і навчити їх можливостям змінювати їх викривлене мислення та дисфункціональну поведінку. Психотерапевт завжди планує індивідуалізовану когнітивну концептуалізацію проблем клієнта.

Ключовою особливістю КПТ є командна співпраця терапевта з клієнтом. Вони приймають взаємні рішення про те, як час буде витрачено на сесії, яка буде обговорюватися проблема, і які домашні завдання клієнт вважає, будуть корисними. У процесі КПТ ви матимете змогу засвоїти пізнавальні, поведінкові і емоційно-регулюючі навички, щоб надалі стати собі власним психотерапевтом. Це дозволяє когнітивно-поведінковій терапії бути короткотерміновою для багатьох клієнтів: при простих випадках занепокоєння або легкій депресії пацієнти часто потребують тільки від 6 до 12 сеансів.

Загалом, ризик в отриманні когнітивно-поведінкової терапії є мінімальний. Цей ризик пов'язаний з наступним. Оскільки в часі терапії ми можемо досліджувати болючі почуття, емоції і переживання, ви можете відчувати себе емоційно незручно. Проте, нашою метою є не соціально прийнятна і «красива» поведінка, а ваше емоційне і психічне благополуччя. Дозвольте собі різні почуття. Під час складної сесії ви можете плакати, засмучуватися і злитися.

Проте, співпраця з досвідченим когнітивно-поведінковим терапевтом дозволить звести до мінімуму будь-які ризики. Такий досвід, який ви отримаєте, допоможе вам керувати і панувати негативні почуття і страхи.

Когнітивна поведінкова терапія ґрунтується на когнітивної моделі: як ми сприймаємо ситуацію впливає на те, як ми почуваємось емоційно. Наприклад, одна людина, що читає цей сайт може подумати: «Ух ти! Це звучить добре, це просто те, що я завжди шукала!» і відчуває себе щасливою. Інша людина, що читає цю інформацію може подумати, «Ну, це звучить добре, але я не думаю, що я можу зробити це». Ця людина почувається сумною і зневіреною. Тому, не ситуація безпосередньо впливає на те, як люди почувають себе емоційно, а, скоріше, їхні думки в цій ситуації викликають такі емоції. Коли люди знаходяться в скрутному становищі, їх перспектива часто невизначена і їх думки можуть бути нереалістичними. Більшість пацієнтів відзначають зменшення їх симптомів протягом декількох тижнів терапії, або навіть раніше, якщо вони сумлінно відвідують заняття і роблять запропоновані домашні завдання між сесіями.

Наукові дослідження когнітивно-поведінкової терапії продемонстрували свою корисність для широкого кола психічних захворювань, включаючи розлади настрою, тривожні розлади, розлади особистості, розлади харчової поведінки, порушення сну. Дослідження показали, що КПТ фактично змінює активність мозку у людей, які страждають психічними захворюваннями та отримують це лікування, виявивши, що мозок насправді поліпшує функціонування завдяки участі в цьому виді терапії.

Так, дослідження вказують, що пацієнти з депресією, які отримують когнітивно-поведінкову терапію разом із лікуванням за допомогою ліків, мають кращі результати порівняно з пацієнтами, які не отримують когнітивно-поведінкової терапії.

КПТ часто згадується як "перша лінія терапії" у багатьох тривожних розладах, включаючи генералізований тривожний розлад, посттравматичний стресовий розлад, панічний розлад, обсесивно-компульсивний розлад і специфічні фобії.

Когнітивна поведінкова терапія є корисним інструментом для вирішення емоційних проблем. Наприклад, КПТ може допомогти вам:

Керувати симптомами психічного захворювання або самостійно, або з іншими методами лікування, такими як ліки
*Запобігати рецидиву симптомів психічного розладу
*Лікувати психічного захворювання, коли ліки не найкращий варіант, наприклад, під час вагітності
*Вивчати методи для боротьби із стресовими ситуаціями, такими як проблеми на роботі
*Визначати способи керування емоціями, такими як гнів
*Вирішувати конфліктні стосунки і дізнатися ефективні способи обміну інформацією
*Впоратися з горем, наприклад, після втрати близької людини
*Подолати емоційну травму, пов'язану з образою або насильством
*Справитися з медичною хворобою, такою як синдром хронічної втоми, безсонням, розладами харчової поведінки